Балістичні судинні травми: контроль кровотечі, шунтування та збереження кінцівки
Дякуємо за ваш відгук!
Балістична судинна травма — це насамперед боротьба з двома загрозами: кровотечею та ішемією. Професор Девід Хемптон на реальних клінічних випадках показує, як рішення від моменту поранення до операційної впливають на шанс зберегти кінцівку, а іноді й життя пацієнта.
Лекція проходить шлях від турнікетів, тампонування рани та швидкого судинного контролю до тимчасових внутрішньосудинних шунтів як одного з ключових інструментів damage control surgery. На прикладах травм сонної, пахвової, плечової, поверхневої стегнової та підколінної артерій розбираються хірургічні доступи, проксимальний і дистальний контроль, тромбектомія катетером Fogarty, венозні графти та фасціотомія.
Окремі кейси показують деталі, які легко пропустити в підручнику: балонну тампонаду катетером Foley при проникаючих пораненнях шиї, неврологічні ознаки як підказку до супутньої артеріальної травми, вибір послідовності встановлення шунта та способи зменшити ризик пошкодження інтими самим шунтом.
У дискусії після лекції розбираються складні практичні питання: коли можливе консервативне ведення судинної травми, чи варто відновлювати великі вени, що очікувати від пізньої реваскуляризації, як застосовувати гепарин при тимчасовому шунтуванні, як готуватися до реперфузійного ушкодження та коли рішення про збереження кінцівки потребує участі одразу кількох хірургічних спеціальностей.
Лекція проходить шлях від турнікетів, тампонування рани та швидкого судинного контролю до тимчасових внутрішньосудинних шунтів як одного з ключових інструментів damage control surgery. На прикладах травм сонної, пахвової, плечової, поверхневої стегнової та підколінної артерій розбираються хірургічні доступи, проксимальний і дистальний контроль, тромбектомія катетером Fogarty, венозні графти та фасціотомія.
Окремі кейси показують деталі, які легко пропустити в підручнику: балонну тампонаду катетером Foley при проникаючих пораненнях шиї, неврологічні ознаки як підказку до супутньої артеріальної травми, вибір послідовності встановлення шунта та способи зменшити ризик пошкодження інтими самим шунтом.
У дискусії після лекції розбираються складні практичні питання: коли можливе консервативне ведення судинної травми, чи варто відновлювати великі вени, що очікувати від пізньої реваскуляризації, як застосовувати гепарин при тимчасовому шунтуванні, як готуватися до реперфузійного ушкодження та коли рішення про збереження кінцівки потребує участі одразу кількох хірургічних спеціальностей.
TRAUMA-02
Курс
Судинна травма та перфузійний контроль у бойових ушкодженнях
Балістичні судинні травми: контроль кровотечі, шунтування та збереження кінцівки