Дебридмент і лікування відкритих переломів при бойовій травмі

Відкритий перелом після високоенергетичної чи бойової травми — це значно більше, ніж просто зламана кістка. У лекції такі ушкодження розглядаються комплексно: кістка, м’які тканини, контамінація, ризик інфекції та майбутня функція кінцівки.

Спираючись на великий досвід лікування бойової травми в Тернопільській обласній лікарні, лектор послідовно розбирає класифікацію відкритих переломів, цілі лікування і переходить до головної теми — якісного хірургічного дебридменту. Рана аналізується пошарово: від шкіри та підшкірної клітковини до фасції, м’язів, сухожилків і кістки, з практичними критеріями того, що можна зберегти, а що необхідно видалити.

Окрема увага — оцінці життєздатності м’язів, вільним кістковим фрагментам, клінічно значущим стороннім тілам, промиванню рани, компартмент-синдрому, повторним обробкам, зовнішній фіксації, VAC-терапії, локальній антибактеріальній терапії та своєчасному закриттю дефектів м’яких тканин. Лектор також структурує лікування через «велику п’ятірку» кроків, спрямованих на три взаємопов’язані цілі: попередити інфекцію, досягти зрощення перелому та відновити функцію кінцівки.

Усе це показано на складних реальних випадках мінно-вибухових поранень, масивної контамінації, дефектів кістки й м’яких тканин, оголених судинно-нервових структур та реконструкції кінцівок. Клінічні приклади добре демонструють, чому невелика зовнішня рана іноді приховує значно масштабніше ушкодження — і наскільки подальший результат залежить від якості першого дебридменту.

У фінальній дискусії розбираються відмінності ведення цивільних і бойових відкритих переломів, антибіотики для цементних спейсерів, межа між збереженням кінцівки та ампутацією при тяжких ушкодженнях стопи, безпечна робота біля судин і нервів та раннє ортопластичне закриття.