Реконструкція нижньої кінцівки після високоенергетичної травми: клапті, NPWT і порятунок клаптя
Дякуємо за ваш відгук!
Високоенергетична травма нижньої кінцівки рідко залишає «просто рану». Експонована кістка, пошкодження судин, контамінація та значний дефект м’яких тканин змушують планувати закриття як частину повноцінної стратегії збереження кінцівки.
У лекції реконструктивна драбина розбирається на практичних прикладах — від клаптів gastrocnemius і soleus до пропелерних перфорантних клаптів, ALT та вільного latissimus dorsi. Клінічні кейси показують, як локалізація дефекту, стан судин, зона травми й можливості донорської ділянки визначають вибір між локальною пластикою та мікрохірургічною реконструкцією. Окремо розглядається терапія негативним тиском: не лише як тимчасовий етап, а як спосіб підготувати складну рану з оголеною кісткою чи сухожиллям до подальшої пересадки шкіри, особливо коли доступ до мікрохірургії обмежений.
Друга частина присвячена моменту, коли результат багатогодинної операції залежить від того, наскільки швидко команда помітить проблему. Колір, температура, тургор, капілярне наповнення та доплерівський сигнал складаються в систему моніторингу клаптя. На прикладах показано венозний застій, тромбоз і логіку термінової ревізії — із важливою різницею між клаптем, який ще можна врятувати, і ситуацією, де час уже працює проти хірурга.
У дискусії після лекції — нюанси, які особливо цікаві молодому хірургу: коли вакуум-терапія небажана в контамінованій рані, технічні деталі дисекції перфорантів, тромболізис і повторний анастомоз, медичні п’явки при венозному застої, роль КТ-ангіографії та УЗД-доплера, вплив діабету й атеросклерозу на план реконструкції та практичний післяопераційний нагляд за вільним клаптем.
У лекції реконструктивна драбина розбирається на практичних прикладах — від клаптів gastrocnemius і soleus до пропелерних перфорантних клаптів, ALT та вільного latissimus dorsi. Клінічні кейси показують, як локалізація дефекту, стан судин, зона травми й можливості донорської ділянки визначають вибір між локальною пластикою та мікрохірургічною реконструкцією. Окремо розглядається терапія негативним тиском: не лише як тимчасовий етап, а як спосіб підготувати складну рану з оголеною кісткою чи сухожиллям до подальшої пересадки шкіри, особливо коли доступ до мікрохірургії обмежений.
Друга частина присвячена моменту, коли результат багатогодинної операції залежить від того, наскільки швидко команда помітить проблему. Колір, температура, тургор, капілярне наповнення та доплерівський сигнал складаються в систему моніторингу клаптя. На прикладах показано венозний застій, тромбоз і логіку термінової ревізії — із важливою різницею між клаптем, який ще можна врятувати, і ситуацією, де час уже працює проти хірурга.
У дискусії після лекції — нюанси, які особливо цікаві молодому хірургу: коли вакуум-терапія небажана в контамінованій рані, технічні деталі дисекції перфорантів, тромболізис і повторний анастомоз, медичні п’явки при венозному застої, роль КТ-ангіографії та УЗД-доплера, вплив діабету й атеросклерозу на план реконструкції та практичний післяопераційний нагляд за вільним клаптем.
PRAS-03
Курс
Реконструкція нижньої кінцівки: збереження кінцівки, рани та функціональний результат
Реконструкція нижньої кінцівки після високоенергетичної травми: клапті, NPWT і порятунок клаптя