Первинна реконструкція вогнепальних переломів лицевого скелета та черепа

Коли після вогнепального поранення можна виконувати остаточний остеосинтез, а коли металева конструкція лише підвищить ризик ускладнень? Щелепно-лицевий хірург Микола Жужома ділиться досвідом військового клінічного центру та аналізує структуру бойових поранень обличчя і шиї за 2022–2025 роки.

На прикладі кількох тяжких поєднаних травм показано шлях пацієнта від первинного обстеження до етапних операцій. У фокусі — захист дихальних шляхів, хірургічна обробка рани, збереження життєздатних кісткових уламків, шинування, відновлення оклюзії, відкрита репозиція, фіксація титановими пластинами й сітками та пластика м’яких тканин.

Окрема цінність лекції — рішення в умовах інфікованої рани, короткого евакуаційного плеча, дефіциту профільних хірургів і масивних дефектів. У дискусії розбирають терміни відкладеного остеосинтезу, тимчасову стабілізацію, ключові контрфорси обличчя, контроль кровотечі та анатомічну зону, реконструкція якої залишається особливо складною.